9.3.16

HIMALAYAS. GOKYO LAKES. EVEREST BASE CAMP. PART 2


18.11. Machermo – Gokio (4750 m)
Сьогодні маємо дістатись озер Гокіо, яких я так чекаю. Перехід з Мачермо до селища Гокіо при звичайному темпі займає 3,5-4 години, але не в нас. Ми зупиняємось, аби зготувати чай і насолодитися краєвидами біля кожного озера. В обід нарешті доповзаємо до третього озера Дудх Покхарі (всього їх шість), де і розташоване селище Гокіо. Осідаємо тут на два дні. На висоті добряче шпарить сонце. На сонцезахисний крем надії не дуже великі, тому пів обличчя закриваю бафом. Поселились в Чо-Ойю лоджі на самому березі. З вікна чудово видно Дудх Покхарі і підйом на вершину Гокіо Рі (яка в житті виявилася непереконливим пагорбом). І хоча вдень лягати спати не радять, все ж таки на годинку прилягли, бо сонце добряче розморило. Прокинулись о третій і вирішили піти прогулятися в бік перевалу Ронджо-Ла, чим викликали здивування і обурення тих, хто йшов в протилежному напрямку. Приємно, що люди за нас переживали, адже хто зна, раптом комусь вистачить розуму піти на перевал ближче до ночі ) Зі стежки гарний краєвид на поселення. І відтепер жодного погіршення погоди після обіду. За пів години повернули назад. Час заходу наближається, тому підімаємось на найближчий пагорб. Звідси можна спостерігати, як вражаюче виглядає льодовик Нгозумба, а післязавтра ми його перетинатимемо на шляху до селища Драгнаг. Після настання темряви повернулись в розвідане місце на нічну зйомку.
19.11. Gokio lakes (5000 m).
Прокинулись о 7-й ранку. Без сонця холодно. Снідаємо і в пухівках виходимо на стежку до четвертого і п’ятого озер Гокіо. Сьогодні якесь в’яле самопочуття. Четверте озеро не являє собою дуже живописне місце, тому уся надія на п’яте. Чо-Ойю весь час споглядає на нас згори. До п’ятого озера Нгозумба Тшо дістались за 4 години. Висота 5000 м. Нарешті обід. Далі піднімаємось на пагорб справа від озера, і ось тут вони – Еверест та Нупце у всій красі. До шостого озера вирішили не йти. На зворотному шляху сонце перейшло на інший бік долини і стежка більшу половину шляху в тіні. Стає холодно і ми пришвидшуємось. Саме селище до останнього прогрівається сонячними променями, тому встигаємо зігрітися. Зворотній шлях подолали за 2 години. Завтра – сходження на Гокіо Рі.
20.11. Gokio Ri (5360 m) – Dragnag (4700 m)
Цей день! Нарешті не лише прогулянки, а й сходження на вершину Гокіо Рі. Підйом о 5-й. Швидко скип’ятили воду, з’їли вівсяночку з Києва і о 5-40 ми вже починаємо підніматися. Ланцюжок з ліхтариків видніється на стежці. Виявляється, ми пізні пташки ) Перші промені з’являються з-за гір і освітлюють шлях. Дорогою зустрічаємо світанок. Підйом зайняв у нас 1 годину 40 хвилин. З Гокіо Рі неймовірні краєвиди на Еверест, Нупце, Лхотсе, Макалу у контровому світлі. Якщо ви – поціновувач заходів сонця, то краще іти на Гокіо Рі після обіду. На вершині пробули майже дві години. На зворотньому шляху споглядаємо на нові ракурси озер Гокіо та льодовика Нгозумба. Градієнтний фільтр Must have для Непалу. Спуск зайняв близько години.
Далі на нас чекає смачний обід і збори, адже сьогодні за планом маємо дістатись до відправної точки на перевал Чо-ла – селища Драгнаг. Погода спекотна й безвітряна. Вирішуємо попрати речі і помити голову. В нашій лоджі є гарячий душ за 5$. А голову можна помити безкоштовно, якщо у вас є пальник )
2,5 години відділяють нас від ночівлі в лоджі Драгнагу. Стежка по льодовику гарно набита і промаркована. Петляємо лабіринтами то вгору, то вниз, долаємо моренний вал і врешті-решт ми у цілі. Сніданок замовили звечора, аби зранку не чекати на його приготування. Завтра усі штурмуватимуть перевал, а ми хочемо бути попереду ) Вперше за весь час зустріли російськомовну групу з Вітебська. Теревеніли до 21 ночі (так, в горах ми вже спимо в такий час). Завтра – перевал Чо-Ла!




No comments:

Post a Comment